Словник української мови (1927)/клонитися
| ◀ клонити | Словник української мови К клонитися |
клопитися ▶ |
|
Клони́тися, ню́ся, нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Нп. Богу ся молим, а всім ся клоним. Гол. Чи кому клониться, чи кого прохать? Полт. г.