Словник української мови (1927)/клотічка
| ◀ клотити | Словник української мови К клотічка |
клохтіти ▶ |
|
*Клоті́чка, ки, ж. Неприятность, беда. Баба хвалилася, що біда навчила її також ворожити і вона знає, що Петрові падеться клотічка. — Аничка хотіла дізнатися докладніше про ту клотічку. Черемш.