Словник української мови (1927)/клуботатися
Зовнішній вигляд
◀ клубок | Словник української мови К клуботатися |
клубочок ▶ |
|
Клубота́тися, чу́ся, чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. I. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. I. 47.