Словник української мови (1927)/кльон
| ◀ кльомзати | Словник української мови К кльон |
кльоф ▶ |
|
Кльон, ну, м. Проклятие. То не огонь паше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
| ◀ кльомзати | Словник української мови Борис Грінченко К кльон |
кльоф ▶ |
|
Словник української мови — К
кльон
Борис Грінченко
1927
Кльон, ну, м. Проклятие. То не огонь паше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.