Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кляво

Матеріал з Вікіджерел

*Кляво, нар. 1) Хорошо, 2) Зорко. Тільки треба кляво шпонувати, бо в кукурузі може кимати жолоб, то щоб вас не заскочив. Франко.