Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/клямар

Матеріал з Вікіджерел

*Кля́мар, ру, м. Скрепа. В тій колоді забито такий клямар, — і цей дручок, що з його буде обід, закладається в той клямар одним боком. Крим.