Словник української мови (1927)/клямар
Зовнішній вигляд
◀ кляковий | Словник української мови К клямар |
клямати ▶ |
|
*Кля́мар, ру, м. Скрепа. В тій колоді забито такий клямар, — і цей дручок, що з його буде обід, закладається в той клямар одним боком. Крим.