Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кліть

Матеріал з Вікіджерел

Кліть, ті, ж. 1) Клетка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Нп. 2) = Комо́ра. Шух. I. 105. Узяла сестру по-під силу та веде в кліть. Федьк.