Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/книгогриз

Матеріал з Вікіджерел

Книгогри́з, за, м. Презрительно: книжник, вечно возящийся с книгами, *книгоед. Ти написав томів із сотню, книгогризе. К. Дз. 52. *Прийми й мене, старого книгогриза, до гурту инших книжних робаків. П. Стеб.