Словник української мови (1927)/княжецький
Зовнішній вигляд
◀ княжество | Словник української мови К княжецький |
княжий ▶ |
|
Княже́цький, а, е. 1) = Княжене́цький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89. 2) Относящийся к новобрачным. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі. О. 1862. VIII. 24.