Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/князювати

Матеріал з Вікіджерел

Князюва́ти, зю́ю, єш, гл. 1) Княжить, быть князем. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильк. у. Не перестане, мабуть, князь… князювати. К. Бай. 39.