Словник української мови (1927)/кобеняк
| ◀ кобень | Словник української мови К кобеняк |
кобер ▶ |
|
Кобеня́к, ка́, м. Суконная длинная верхняя одежда с капюшоном. Чуб. VII. 422. Чоловік в чорному кобеняку і татарській кучмі. Стор. МПр. 107. Під'їзжає якийсь чоловік до куріня, — кобеняком нап'явся, у простій одежині. Рудч. Ск. II. 206.