Словник української мови — Ккобзати Борис Грінченко
1927
*Ко́бзалка, ко́бзати и т. д. см. Ковзалка, ко́взати и т. д. Ходім, хлопці, на кобзалку. Е, тут погано кобзатися: на річці краще. С. Пальчик Звен. у. Ефр.