Словник української мови (1927)/ковалисько
| ◀ ковалик | Словник української мови К ковалисько |
ковалиха ▶ |
|
Ковали́сько, ка, м. Ув. от кова́ль. У коваля того був старий батько… От ковалисько посилає… по свого батька. Чуб. I. 155.
| ◀ ковалик | Словник української мови Борис Грінченко К ковалисько |
ковалиха ▶ |
|
Словник української мови — К
ковалисько
Борис Грінченко
1927
Ковали́сько, ка, м. Ув. от кова́ль. У коваля того був старий батько… От ковалисько посилає… по свого батька. Чуб. I. 155.