Словник української мови (1927)/ковалів
| ◀ ковалиха | Словник української мови К ковалів |
ковалівна ▶ |
|
Ковалі́в, ле́ва, ве. Принадлежащий кузнецу. Проїжджаючи мимо ковалеву хату, Шрам одрізнивсь. К. ЧР. 203. Ковале́ва горі́лка. Название водки, которую пьют на крестинах. Мил. 24. См. Кова́ль 3.