Словник української мови (1927)/ковбатка
| ◀ ковбасянка | Словник української мови К ковбатка |
ковбах ▶ |
|
Ковба́тка, ки, ж. Кусок. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Алв. 50. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку. Ном. № 938.