Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ковбок

Матеріал з Вікіджерел

Ко́вбок, бка, м. Более толстая часть дерева, уже отрезанная от вершины. Шух. I. 88. 177. Ум. Ко́вбчик. Вх. Зн. 26.