Словник української мови (1927)/ковган
Зовнішній вигляд
◀ ковбчик | Словник української мови К ковган |
ковганка ▶ |
|
Ковга́н, на, м. 1) Кусок льда или облитого водой и замороженного кізяка́, на котором дети катаются с гор. 2) Кабан. Мнж. 89. Харьк. г.