Словник української мови (1927)/ковнір
| ◀ ковний | Словник української мови К ковнір |
ководка ▶ |
|
Ко́внір, ра, м. = Ко́вмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. К. ЧР. 327. Ум. Ковніре́ць. А в нашого Василя… вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.
| ◀ ковний | Словник української мови Борис Грінченко К ковнір |
ководка ▶ |
|
Словник української мови — К
ковнір
Борис Грінченко
1927
Ко́внір, ра, м. = Ко́вмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. К. ЧР. 327. Ум. Ковніре́ць. А в нашого Василя… вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.