Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кодаш

Матеріал з Вікіджерел

Кода́ш, ша́, м. Исполняющий обязанность возницы на свадьбе (в Буковине). Скиньтеся по грошеві, купіть коня кодашеві. ЗЮЗО. II. 486.