Словник української мови (1927)/кодло

by Борис Грінченко

◀ кодкодати

Словник української мови Борис Грінченко К кодло

кодловатий ▶

Київ: Горно, 1927

Ко́дло, ла, с. 1) Род, племя. Іродове кодло. Ном. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались К. ЧР. 54. Кодло твоє пропаде і сам изведешся. Щоб твоє́ ко́дло звело́сь! Щоб тебе́ з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой род погибнет. Ном. № 10202. 2) Порождение, выводок. Рече до людей: кодло гадюче! Єв. Л. III. 7.