Словник української мови (1927)/кожух
| ◀ кожом'яцький | Словник української мови К кожух |
кожухарь ▶ |
|
Кожу́х, ха, м. Тулуп, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. Ум. Кожу́шок. Ув. Кожуши́ще. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс.