Словник української мови (1927)/кожушанка

by Борис Грінченко

◀ кожушаний

Словник української мови Борис Грінченко К кожушанка

кожушаночка ▶

Київ: Горно, 1927

Кожуша́нка, ки, ж. 1) Женская шуба, покроем подобная сви́ті. КС. 1893. V. 283. Чуб. VII. 433. Тілько баба випровадила чорта, зараз натягла на себе кожушанку та й побігла до церкви. Стор. I. 2. 2) Ша́пка-кожуша́нка. Шапка (из овчины?). Сим. 198. Ум. Кожуша́ночка. Якось принесла до нас Пилипиха кожушаночку — хвалилася, що добра. МВ. II. 153.