Словник української мови (1927)/козакувати

by Борис Грінченко

◀ козакування

Словник української мови Борис Грінченко К козакувати

козакуватий ▶

Київ: Горно, 1927

Козакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Жить, быть казаком. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи. Ном. № 6291. *2) Вести холостой образ жизни. Киев.