Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/козолуп

Матеріал з Вікіджерел

*Козолу́п, па, м. Козодер; обдиратель, грабитель. Усі вони, оті урядники та станові — козолупи. Екат. г. Сл. Яворн.