Словник української мови (1927)/козій
Зовнішній вигляд
◀ козиця | Словник української мови К козій |
козлик ▶ |
|
Козі́й, зія́, м. 1) Название вола с расходящимися в стороны рогами, концы которых закручены наружу. КС. 1898. VII. 45. *2) Козий пастух. Там козій прийшов. С. Ситківці Липов. у. Ефр.