Словник української мови (1927)/колоддя
Зовнішній вигляд
◀ колодач | Словник української мови К колоддя |
колодитися ▶ |
|
Колоддя́, дя́, с. Соб. от коло́да. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки. Левиц. I. 374.