Словник української мови (1927)/колоть
Зовнішній вигляд
◀ колотушка | Словник української мови К колоть |
колоша ▶ |
|
Ко́лоть, ті, ж. О дороге: замерзшая комками грязь. Харьк. *Колоть, од котрої перекидає вас з одного боку воза на другий. Мирн. «Правда», 1879. 439.