Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/колоть

Матеріал з Вікіджерел

Ко́лоть, ті, ж. О дороге: замерзшая комками грязь. Харьк. *Колоть, од котрої перекидає вас з одного боку воза на другий. Мирн. «Правда», 1879. 439.