Словник української мови (1927)/колінуватий
| ◀ коліно | Словник української мови К колінуватий |
колінце ▶ |
|
Колінува́тий, а, е. 1) Коленчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
| ◀ коліно | Словник української мови Борис Грінченко К колінуватий |
колінце ▶ |
|
Словник української мови — К
колінуватий
Борис Грінченко
1927
Колінува́тий, а, е. 1) Коленчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.