Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/комашня

Матеріал з Вікіджерел

Кома́шня, ні, ж. 1) Пирушка. 2) Поминальный обед после похорон. Угор.

Комашня́, ні́, ж. соб. 1) Муравьи. Де не взялась та комашня і, чуючи труп, лазила по його виду. Стор. 2) Муравейник. Як би таку жінку та мені, — я б її у комашню втрутив. МВ. (О. 1862. III. 60). *Комашня́ ла́зить. Дрожь пробирает. Чую, що чогось наче комашня у мене по ногах і по спині лазить. Кон. I. 110.