Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/коминок

Матеріал з Вікіджерел

Комино́к, нка́, м. 1) Ум. от ко́мин 1 и 2. 2) Цилиндр в ружье, куда накладывается пистон. Уман. у. Шух. I. 229.