Словник української мови (1927)/комірка

by Борис Грінченко

◀ комірець

Словник української мови Борис Грінченко К комірка

комірне ▶

Київ: Горно, 1927

Комі́рка, ки, ж. 1) Ум. от комо́ра. Відчиняй, пане, комірку, давай гребцям горілку. Нп. 2) См. Бе́рдо и Блят. *3) Ячейка (пчелиная). Пир. у., Конон. *4) Клеточка (физиолог.). В. Корол.