Словник української мови (1927)/конечний
| ◀ конечне | Словник української мови К конечний |
конечність ▶ |
|
Коне́чний, а, е. Непременный, неизбежный, безотлагательный.
| ◀ конечне | Словник української мови Борис Грінченко К конечний |
конечність ▶ |
|
Словник української мови — К
конечний
Борис Грінченко
1927
Коне́чний, а, е. Непременный, неизбежный, безотлагательный.