Словник української мови (1927)/конов'язь
Зовнішній вигляд
◀ коновой | Словник української мови К конов'язь |
коноза ▶ |
|
Коно́в'язь, зі, ж. Столб или жердь, или кольцо, к которым привязывают лошадей. Позлізали і поприв'язували коней… у конов'язей. ЗОЮР. I. 254.