Словник української мови (1927)/коноплище
| ◀ коноплиця | Словник української мови К коноплище |
коноплі ▶ |
|
Коно́плище, ща, с. 1) Место, бывшее под коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Место, годное для посева конопли.