Словник української мови (1927)/консоляція
Зовнішній вигляд
◀ консистувати | Словник української мови К консоляція |
консул ▶ |
|
Консоля́ція, ції, ж. Угощение. Обіцяв о. Яким кого не кого (з консисторських) повести на «консоляцію», се б то… на могорич. Св. Л. 134.