Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/конт

Матеріал з Вікіджерел

Конт, ту, м. 1) Продовольствие, с'естные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі. Г. Барв. 438. *2) Конец, конец делу. А коли уже розсердилась, то полайся, та й конт. В. Мова.