Словник української мови (1927)/копачик

by Борис Грінченко

◀ копач

Словник української мови Борис Грінченко К копачик

копачкий ▶

Київ: Горно, 1927

Копа́чик, ка, м. 1) Ум. от копа́ч. 2) Мн. В ткацком станке то же, что же́рдка. МУЕ. III. 24.