Словник української мови (1927)/копець
| ◀ копер | Словник української мови К копець |
копивка ▶ |
|
Копе́ць, копця́, м. 1) Межевой знак. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199. 2) Инструмент для долбления меду.
| ◀ копер | Словник української мови Борис Грінченко К копець |
копивка ▶ |
|
Словник української мови — К
копець
Борис Грінченко
1927
Копе́ць, копця́, м. 1) Межевой знак. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199. 2) Инструмент для долбления меду.