Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/копилля

Матеріал з Вікіджерел

Копи́лля, ля, с. соб. 1) Сапожные колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики в санях. См. Копи́л 2.