Словник української мови (1927)/копки
| ◀ копіяшний | Словник української мови К копки |
копний ▶ |
|
I. Ко́пки, гл. Ум. Детск.: ехать верхом. Дав же він йому́ ко́пки! Оттрепал его, побил.
*II. Ко́пки, ків, м. Детск.: башмачки. Крим.
| ◀ копіяшний | Словник української мови Борис Грінченко К копки |
копний ▶ |
|
Словник української мови — К
копки
Борис Грінченко
1927
I. Ко́пки, гл. Ум. Детск.: ехать верхом. Дав же він йому́ ко́пки! Оттрепал его, побил.
*II. Ко́пки, ків, м. Детск.: башмачки. Крим.