Словник української мови (1927)/коповиця
| ◀ коповик | Словник української мови К коповиця |
коповіз ▶ |
|
Копови́ця, ці, ж. Время сгребания копен, сгребание копен. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339.