Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/копотіти

Матеріал з Вікіджерел

Копоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Стучать, топать, бежать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить. Чуб. V. 417.