Словник української мови (1927)/копотіти
Зовнішній вигляд
◀ коповозиця | Словник української мови К копотіти |
копотятко ▶ |
|
Копоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Стучать, топать, бежать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить. Чуб. V. 417.