Словник української мови (1927)/коренистий

by Борис Грінченко

◀ кореневий

Словник української мови Борис Грінченко К коренистий

коренити ▶

Київ: Горно, 1927

*Корени́стий, а, е. 1) Твердый как корень. 2) Имеющий много корней. Сл. Яворн. 3) Многосемейный. Рід у мене коренистий. С. Ситківці Лип. у. Ефр.