Словник української мови (1927)/користь
| ◀ користуватися | Словник української мови К користь |
коритар ▶ |
|
Кори́сть, ти, ж. 1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Мет. 108. Іванець для своєї користи роздуває старе огнище. К. ЧР. 200. *Одібра́ти кори́сть од чо́гось. Лишить пользы в чем. Вона своєю замовою хоче одібрати в Параски користь од курей. Крим. 2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Мет. 340. Не було в лісі жадної користи. НВолын. у. Впарта коза — вовку користь. Ном. № 2630. Ум. Кори́стонька, кори́сточка. Ристю, коники, ристю, ми їдемо з користю, ми веземо да користочку, молодую да невісточку. Гринч. III. 491.