Словник української мови (1927)/корковий

by Борис Грінченко

◀ корковенький

Словник української мови Борис Грінченко К корковий

корм ▶

Київ: Горно, 1927

Корко́вий, а, е. *1) Пробочный. Сл. Нік. 2) С каблуками, на каблуках. Пропив бички невеличкі, проп'єш мої черевички корковії. Чуб. V. 1093. Бере чоботи коркові. Гринч. III. 650. Ум. Коркове́нький. Я маленька дівочка, як у полі квіточка, черевички корковенькі, — будьте з празником здоровенькі. Чуб. III. 435.