Словник української мови (1927)/кородкий
Зовнішній вигляд
◀ кородитися | Словник української мови К кородкий |
кородливий ▶ |
|
Кородки́й, а, е. Больной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає. Донск. обл.