Словник української мови (1927)/королиця
Зовнішній вигляд
◀ королиха | Словник української мови К королиця |
королів ▶ |
|
Короли́ця, ці, ж. = Короле́ва. Ззіла царя й царицю, короля й королицю. Грин. I. 249. Була гарна вбога панна, краля-королиця. К. МБ. X. 4.