Словник української мови (1927)/коронувати
| ◀ коронування | Словник української мови К коронувати |
коронуватися ▶ |
|
Коронува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать нового члена в общество парубкі́в. См. Коронува́ння 2.
| ◀ коронування | Словник української мови Борис Грінченко К коронувати |
коронуватися ▶ |
|
Словник української мови — К
коронувати
Борис Грінченко
1927
Коронува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать нового члена в общество парубкі́в. См. Коронува́ння 2.