Словник української мови (1927)/коршма
| ◀ коршак | Словник української мови К коршма |
коршмиця ▶ |
|
Ко́ршма́, ми́, ж. = Ко́рчма́. Доброго коршма не зопсує, а лихого і церков не поправить. Ном. № 3232. Ум. Корше́мка, коршмо́нька, коршо́мка. Іди, сину, до коршемки. Грин. III. 322. Козак ледащиця не хоче робити, іде до коршмоньки мед-горілку пити. Чуб. V. 39. *Ой в полі коршомка муром мурована. Нп. С. Пальчик Звен. у. Ефр.