Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/коршовик

Матеріал з Вікіджерел

Коршо́в, ва и коршо́вик, ка, м. Род посуды. Вх. Лем. 427. П'є винце за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. I. 86. См. Ко́рчів.